Збільшити або зменшити шрифт тексту : Своєрідність творчого шляху М. Лермонтова (рух від романтизму до реалізму, повернення поета у творах останніх років до тем ранньої лірики, сталий інтерес до! проблем особистості).
Розмаїття тем і мотивів у ліриці поета.
Негативне ставлення до існуючої дійсності («Жалобы турка», «Прощай, немытая Россия»).
Бездуховність суспільства, маскарадність вищого світу («Как часто пестрою толпою окружен…», «Из-под таинственной холодной полумаски…»).
Доля покоління («Дума»).
Образ Батьківщини, звернення до історії, пошуки ідеалів у минулому («Бородино», «Родина»).
Звернення до природи як до живої краси, до джерела натхнення, відображення в ній трагічних подій життя, змін у душі людини («Когда волнуется желтеющая нива…», «Тучи», «На севере диком стоит одиноко…», «Утес»).
Тема дружби й кохання, глибина поняття «кохання», два обличчя кохання — пристрасть і страждання, пошук духовної близкості та взаєморозуміння («К друзьям», «Ужасная судьба )
Тема гордої самотності, незрозумілості світом («Парус», «Узник», «Никто моим словам не внемлет… Я один…»).
Мотиви стомленості та безвиході («И скучно и грустно…», «Из Гете («Горные вершины»), «Выхожу один я на дорогу»).
Тема обраності, відчуття спорідненості з трагічними долями Байрона та Наполеона («Наполеон», «Нет, я не Байрон, я другой…», «Пророк»),
Образ поета, доля його творів («Смерть поета», «Кинжал», «Пророк»).
Умовність виділення в ліриці поета визначених тем, мотивів, взаємопроникнення
поетичних образів і символів, підпорядкування їх загальному пафосу поезії.
Свежие комментарии