Прислів'я та приказки про красу та її цінність

Збільшити або зменшити шрифт тексту :

Краса дере носа.

• Краса лиця — це половина приданого.
• Краса минеться, а розум пригодиться.
• Краси на тарілці не крають.
• Красне личко – серцю непокій.
• Красу за плечима не носити, аби хліба не просити.
• На красуню дивитись любо, а з розумною жити добре.
• На красивого дивитись гарно, а з розумним жити легко.
• Не краса красить, а розум.
• Не шукай красоти, а шукай доброти.
• Робила не робила, аби двір закрасила.
• Три речі скоро минають: луна, веселка і дівоча краса.
• Хоч не з красою, аби з головою.
• Гарна дівчина швидше сподобається всім, ніж одному.
• Нашій Горпині гарно і в хустині.
• Гарний, як спить, та ще й лицем до стінки лежить.
• Не кожна Ганна і гарна.
• Не той гарний, що гарний, а той, що діло робить.
• Не те красне, що красне, а те, що подобається.
• Як виглянула у вікно, то три дні собаки брехали, а одна як придивилась, то й зовсім сказилась.
• Файна трава, але не на мого коня.
• Хлопці б’ються чорт зна за що: хоч красива, та ледащо.
• Хоч на підошви глянь, така гарна.
• Не будь красива, а будь щаслива.
• Хоч не красивий, аби щасливий.
• Що не складно, то не ладно.
• У кого чорний вусок, тому риби шматок; в кого сива борода, тому й юшки шкода.
• Буде час красно ходити, якби було в чім.
• Хороший, та без грошей.
• Нащо нам гроші, коли ми самі хороші?
• Така хороша, що не варт і гроша.
• Хороший, хороший, був би ще кращий, та вже нікуди.
• Хороший, як Микитина свита навиворіт.
• Хороший чортам на гроші.
• Хоч довго ждала, та хорошого дістала.
• Хоч їла не їла, аби хороше ходила.
• Як хороший, не жаль грошей, а як поганий, копну ногами.
• Пригожому все гоже.
• Де стан, там і врода.
• А в рум’янці така сила, що всі квіти погасила.
• Дарма що дурна, аби чорноброва.
• З чорними бровами іди за дровами, а з рудою бородою хоч іди за водою.
• Не допоможе панні мило, коли чорна, як кадило.
• Не біда, що чорна, аби проворна.
• Не в тім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
• Чепурненька, як мазничка.
• Те, що природа дала, милом не одмиєш.
• У нього на виду чорт сім кіп гороху змолотив.
• Хай буде й кривоклуба, аби була серцю люба.
• Кому що, а лисому гребінь.
• Два лисі за гребінь б’ються.
• Лисий, бо йому голова від розуму облізла.
• Лисий лисого здалека бачить.
• Лисини не замажеш.
• Лисого легко голити.
• Лисому не треба гребеня, грухому — музики, а сліпому — дзеркала.
• Оправ його хоч і в рами, а він усе такий самий.
• Крий, ховай погане, а воно таки гляне.
• Не така погана, як їй догана.
• Нічого дзеркало винить, коли пика погана.
• Така погана, що й жаби б не їли.
• к зверху погане, то всередині вдвоє.
• Хто на нього похожий, з тим і схожий.
• Ще спереду і сяк і так, а ззаду, єй же єй, на чорта походить.
• З рудих нема святих та й з чорних чортма добрих.
• Рудий сам, руду взяв, рудий і піп їх вінчав,
• народилася дитина — і в неї рудая чуприна, її біс із-за рогу вдарив рябим решетом.
• Хоч ряба і погана, та доля кохана.
• Краще горбатий, ніж язикатий.
• Приліпив, як горбатого до стіни.
• Свого горба ніхто не бачить.
• Бог до вроди розуму не прив’язав.
• Враженна Ганна — то в’яне, то гарна.
• Врода — дівоча шкода.
• Хоч у воду подивлюся на свою вроду.
• Гляньте на його вроду, чого він варт: сім гривень — таких сотня.
• Де врода, там і сила.
• Не дивися на вроду, але на природу.
• Не вповала на худобу, а вповала на уроду.
• Нема кращого на вроду, як ясна зоря в погоду.
• Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода.
• Яка врода, такий смак.
• Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
• Хороша, вродлива, тільки біда, що сварлива.
• Хороша, хоч води з лиця напийся.
• Як була я молода, була в мене врода, а тепер на виду і в дзеркалі не найду.
• Висушила молодця дівоча краса.
• З краси воду не п’ють.
• З краси не пити роси.
• І воза не возила, а двір украсила.
• Коли не маєш своєї краси, у чорта не проси.
• Краса до вінця, а розум до кінця.
• Є того цвіту по всьому світу.
• Гарний цвіт не буде довго стояти нри дорозі.
• І бджола летить на червону квітку.
• Як зірниця зійшла.
• Весела, як ясочка.
• Очі чорні, як терен.
• Як мак у полі.
• Червона, як рожа.
• Рожа і межи кропивою гожа.
• Такий білий, що аж лебеді вхоплять.
• Стрункий, як хвоїнка.
• Ясний, як сонечко.
• Як сонце гріє.
• Краснеє личко — серцю неспокій.
• З личка не пить молочка.
• А вже тії кучері мені надокучили.
• Чепурний, як горщик з кашею.
• Знає сова, що красна сама.
• Ні мара, ні мана — роздивились — сатана.
• Не виглядай, не визирай, а дальше ховайся.
• Не показуй пугачеві дзеркала, бо він сам знав, що красний.
• Та рожа, та не та кожа.
• Луб — лице, очі — тріска.
• Гляну на вид, то й скажу, що Демид.
• Ряба, як сорочаче яйце.
• Хоч рябе на виду, так маслаки до ладу.
• Шия — хоч обіддя гни.
• Достанеться стиду-бриду цілувати повновиду.
• Там така, що бублика з’їси, поки кругом обійдеш.
• Така, як кадуб.
• Товстий, як бочка.
• Мішок з половою.
• Вуси — честь, а борода й у цапа єсть.
• Борода — честь, а вуси й у кота єсть.
• Білолиця — як мазниця, чорноброва — як сметана.
• Чорноброва, як руде теля.
• Рудий, як собака.
• Ані з плечей, ані з очей.
• Ніс, як за сім гривень сокира.
• Ніс, як кушка.
• Ніс на сімох ріс, а одному достався.
• Ніс той ніс, як через Дніпро міст.
• Ніс для празника ріс, а він і в будень його носить.
• Це ніс! Чорт двом ніс, та одному почепив.
• Цибатий, як журавель.
• Довгий, як жердка.
• Великий, як пирятинська верства.
• Прямий, як свинячий хвіст.
• Вбився в ріст, як заєць у хвіст.
• Виріс, як кіт навсидячки.
• Сухий, як скіпка.
• Ворону хоч пшеницею годуй, а все буде погана.
• Пусти синицю хоч на пшеницю, то вона зостанеться синицею.
• Худий, аж ребра світяться.
• Хоч чуб кучерявий, та сам шепелявий.
• Коса — дівоча краса.
• Дівка без коси не має краси.
• Коса до п’ятки — дівка до грядки.
• Коса — як праник.
• Коса заплетена, а хата не метена.
• Коса коротка, а доля солодка.
• В кого чорний вусок, тому рибки кусок, в кого сива борода, тому й юшки шкода.
• Брови на шнурочку.
• Не так очі, як ті брови: любі, милі до розмови.
• В неї брови до любові, а устонька до розмови.
• Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема.
• Хто з чорними бровами, іди за дровами, а хто з рудою бородою, іди за водою.
• Увіп’ються чорні брови, як п’явки, у душу.
• Така ладна, що як на двір вийде, то всі пси брешуть.
• Як вигляне у вікно, то три дні собаки брешуть, а одна, як придивилась, так і сказилась!
• З красивого лиця води не пити, аби вміла їсти зварити.
• І до лиця, і до вінця.
• Лице рум’яне, а серце — кам’яне.
• Личко дівку віддає.
• Не дивися на личко, а питай про роботу.
• Не має лиця, як заєць хвоста.
• Червонеє лице в серце пече.
• Одні очі в упряжку, а другі в пристяжку.
• Одне око на полицю, а друге на помийницю.
• Чи не той то Микита, що з вильотами свита?
• Як нікудишній сам Микита, то не поможе йому й гарна свита.
• Вбери пень, буде подобень.
• Вбери й пенька, то стане за Панька.
• Вбери і пень, то буде як білий день.
• Прибери пня, дай йому ім’я — із нього буде чоловік.
• Нарядилась, як пава, а кричить, як гава.
• Хороше нарядив, хоч покинь.
• Прибери свиню хоч в золото, вона все одно в хлів піде.
• Носи та в бога милості проси, щоб хто вкрав.
• Ходи в чорному — люди кажуть: ледащиця, ходи в білому, кажуть: чепуриться.
• Хоч не пишно, так затишно.
• Збула чесаннячко, коли б збуть і вмиваннячко.
• Не буду вмиватись, а то ще ненароком собаки вхоплять.
• Руки мив ще тоді, як мати в ночвах купала.
• Чорного пса не відмиєш.
• Чотири свічки спалила, поки Гриця умила, а п’ятий каганець, такий Грицько поганець.
• Візьми борону та розчеши бороду.
• Маленькою латкою великої дірки не прикриєш.
• Нове з старими латками.
• Оцю річ як полатать, та в руки не хапать, та положить
• на підтоки, то буде лежать бог зна доки.
• Прибрався к святу в нову лату.
• У всякої Домашки свої замашки: одна любить ложки та чашки, а інша — сережки та пряжки.
• Купила Олена сережки зелені, як наділа у вуха, славна була дівуха.
• Як гарна Параска, то гарна й запаска, коли ж вона, як мулиця, то не вабить і спідниця.